реквієм

реквієм
-у, ч.
1) Католицьке богослужіння над померлим. || перен. Те, що віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь.
2) Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "реквієм" в других словарях:

  • реквієм — єму, ч. Пр. Реквієм; перше слово в польському богослужінні над померлим; траурна пісня …   Словник лемківскої говірки

  • реквізиція — Реквізиція: Реквізиція: вимога [19] домагання, вимога [17;48,VI,VII] …   Толковый украинский словарь

  • реквізит — 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізит 2 іменник чоловічого роду обов язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки) …   Орфографічний словник української мови

  • реквізитний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • реквізитор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • реквізиційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • реквізиція — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • реквізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • реквізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • реквізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • реквірент — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»